Провідний спеціаліст України, професор Інституту урології Гурженко Ю.Н. підтверджує ефективність Бангшіл і Фортеж

Для виявлення виду та стадії перебігу, форми захворювання використовуються лабораторні методи дослідження: аналіз сечі, ПЛР, посіви на живильні середовища, дослідження взятих мазків. У світі кожна четверта людина страждає сечостатевими інфекціями (це стосується і вагітних жінок). Саме у них особливо великий ризик ускладнень, пов’язаних з плодом.

 

Окрім того, сьогодні до урологів і гінекологів часто звертаються пацієнти з такими інфекціями, як хламідіоз, трихомоніаз, уреаплазмоз, мікоплазмоз, неспецифічний уретрит, генітальний кандидоз, гарднерельоз, генітальний герпес, цитомегаловірус тощо. Інфекційні захворювання, що передаються статевим шляхом, іноді тривають роками і проявляються в самий невідповідний момент. Як правило, інфекції призводять до запальних процесів, що проявляються і на фізичному, і на психологічному рівнях: болі в малому тазі, виділення, свербіж, дратівливість, швидка стомлюваність, безсоння, головні болі. Інфекції та запальні процеси можуть призвести до сексуальних проблем, безпліддя і навіть раку сечостатевих органів.

 

У більшості випадків сечостатеві інфекції можуть викликати сексуальні порушення: у чоловіків – зниження cексуального бажання (лібідо), порушення ерекції, передчасне сім’явивергання, стертий оргазм; у жінок – часткова фригідність, відсутність оргазму. Також інфекційні захворювання викликають важкі органічні процеси: у чоловіків – простатит, уретрит, доброякісна гіперплазія передміхурової залози, безпліддя; у жінок – запальні захворювання матки,придатків, яєчників, безпліддя.

 

Незважаючи на те, що етіотропна терапія грає істотну роль в лікуванні хворих інфекціями, що передаються статевим шляхом, воно не може бути стандартним. Лікування має бути комплексним, що включає етіотропні патогенетичні і симптоматичні засоби. З урахуванням клінічної форми та тяжкості захворювання, наявності ускладнень і супутніх захворювань набір препаратів і тривалість курсу лікування повинні підбиратися індивідуально для кожного пацієнта. Для досягнення більш ефективних результатів поряд з медикаментами застосовуються фізіо, лазеромагнітної, фітоірефлексотерапія.

 

Основною патогенетичного лікування інфекцій сечостатевої системи є антибіотикотерапія. Але багато з цих препаратів досить дорогі та мають небажані побічні ефекти, можуть викликати появу бактеріальної резистентності і, отже, не можуть використовуватися протягом тривалого часу. Таким чином, резистентність до препаратів і тим самим повторення і рецидиви інфекцій є значно поширеним явищем. Особливо це стосується інфекцій передміхурової залози тауретри, через їх анатомічну будову з наявністю залоз з довгими і короткими протоками. Хронізація інфекцій виникає завдяки неповної ліквідації інфекції та неможливості препарату досягти тканини-мішені. Таким чином, пошук безпечного, найменш токсичного, ефективного препарату для лікування інфекції сечовивідних шляхів стало першорядною необхідністю сьогодення, тим більше, що лікування необхідно продовжувати протягом декількох тижнів або місяців.

 

Окрім того, препарати повинні мати дію на кілька ланок патогенезу хвороби, взагалі на організм чоловіка, не повинні мати побічних дій та добре переноситися пацієнтами. Однією з груп препаратів, що відповідає  вищевказаним критеріям є аюрведичні препарати.

 

Аюрв`еда (від санскритського. «ayus» – «значення життя», «принцип життя», чи «тривале життя» та «veda» – знання) – традиційна система індійської ведичної медицини. Перші згадки про медицину та цілющих властивостях рослин зустрічаються у Ведах. Один із трактатів рекомендує використовувати для лікування запальних захворювань  рослину раджані аушадхі. Із опису аушадхі слідує що це один з видів лишайників з антибактеріальними властивостями. Таким чином, Аюрведа може рахуватися першим текстом, що містить запис про використання антибіотиків.

 

Перші відомості про окремі праці з медицини Аюрведи відносяться до 1500 року. Багато з них не збереглося, тому що втратилися під час правління моголів. Але значну кількість медичних текстів можна знайти в рукописах та книгах, що збереглися в багатотомному зібранні буддійських творів Тібетського канону. Найбільш важливим и джерелами аюрведичних знань рахується дев’ять трактатів. Для уролога та сексопатолога найбільш важливим є перший трактат, датований 150 р. н. е., в якому дається опис лікування внутрішніх хвороб, а також містяться відомості про більше ніж 600 лікарських засобів рослинного, тваринного та мінерального походження. Про їх використання повідомляється у восьми розділах: лікування ран, лікування хвороб області голови, лікування хвороб всього організму, лікування психічних захворювань, лікування дитячих хвороб, засоби проти отруєння, еліксири проти старіння; засоби, стимулюючі статеву активність.

 

Аюрведа зорієнтована на досягнення кожною людиною гармонії, «безперервного щастя» та розглядає людину, як частину Всесвіту, що знаходиться з нею в найтіснішому містичному зв’язку.

 

До препаратів, які можуть використовуватися для аюрведитчної допомоги при сечостатевих інфекціях є Бангшіл та Фортеж фармацевтичної фірми Аларсін Фармасьютікалз (Бомбей, Індія). Фірма Аларсін є лідером аюрведичних досліджень з 1947 року.

 

Властивості препаратів

 

Бангшіл має антисептичні і антибактеріальні властивості, підвищує опірність організму, зміцнює імунітет, має розсмоктувальні властивості, а також протибольову та протизапальну дію, поліпшує чутливість бактерій до антибіотиків. Фортеж тонізує сечостатеву систему, нервову систему і залози внутрішньої секреції, покращує метаболізм.

 

Комбінована терапія препаратами Бангшіл та Фортеж має синергічну дію на сечостатеві органи. Вони зменшують набряк передміхурової залози, слизової уретри і пов’язані з ними симптоми, такі як дискомфорт при сечовипусканні, часте сечовипускання, ускладнення під час сечовипускання та ін. [2].

 

Склад препаратів

 

Кожна таблетка Бангшілу містить : мумійо – 60 мг, камедь коміфори – 40 мг, сульфат заліза – 30 мг, кориця цейлонська – 12 мг, кориця малабарська – 12 мг., баліоспермум гірський – 12 мг., корінь турпети – 12 мг, кардамон – 9 мг, бамбук – 6 мг, біле сандалове дерево – 3 мг, гідрохлорид натрію – 3 мг, хлорид натрію – 3 мг, карбонат натрію – 3 мг, карбонат калію – 3 мг, перець довгий – 3 мг, імбир – 3 мг, тіноспора серцелиста – 3 мг, ембелія кисла – 3 мг, сциндапсус лікарський – 3 мг, перець чаба – 3 мг, індійський аґрус – 3 мг, терміналія чебула – 3 мг, терміналія белеріка – 3 мг, свинчатка цейлонська – 3 мг, перець довгий – 3 мг, куркума довга – 3 мг, барбарис остистий – 3 мг, кедр гімалайський – 3 мг, сить кругла – 3 мг, свертія – 3 мг, аїр звичайний – 3 мг, куркума біла – 3 мг, лонея периста – 3 мг, сарсапарілла – 3 мг, огірок – 3 мг, кора кратеви – 3 мг, бомбакс малабарський – 3 мг, перець помаранчевий – 3 мг, солодка гола – 3 мг, елефантопус – 3 мг, перець Кубеба – 3 мг, якірці сланкі – 3 мг, екліпта біла – 3 мг, моринга олійна – 3 мг.

 

Кожна таблетка Фортежу містить: лептаденія сітчаста – 56,5 мг, брейнія – 56 мг, макуна пекуча – 30 мг, шавлія – 15 мг, гінандропсис – 30 мг, женьшень індійський – 15 мг, гвоздика – 7,5 мг, перець довгий – 7,5 мг, аїр звичайний – 7,5 мг, перець чорний – 7,5 мг, імбир – 7,5 мг, перець Кубеба – 7,5 мг, римська ромашка – 7,5 мг, сантал білий – 7,5 мг, мускатник запашний – 7,5 мг.

 

Мета роботи – вивчити ефективність цих засобів був проведений системний аналіз літератури з приводу його ефективності при інфекціях сечостатевих шляхів. Було знайдено кілька досліджень, що були виконані на базі різних клінік в Індії.

 

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

 

Дослідником Шанкер Авінаш із колегами [1] було проведено дослідження, в якому брали участь 76 пацієнтів з інфекціями сечових шляхів. Усі приймали комбінацію препаратів Бангшіл та Фортеж по 2 таблетки двічі на добу. У 100% пацієнтів спостерігалося повне зникнення ознак і симптомів інфекції за 14 днів терапії без будьяких побічних ефектів. Протягом 1 року після терапії не спостерігались повторні рецидиви у всіх пацієнтів.

 

Професор С.К. Лохокаре (Індія) з клініки ортопедії та травматології показав, що Бангшіл є корисним у профілактиці та боротьбі з інфекцією сечовивідних шляхів, де постійно перебуває катетер і повторні катетеризації були необхідні, внаслідок паралічу сечового міхура і, як наслідок, втраті контролю над сечовипусканням, у випадках перелому кінцівок. Зокрема, у 81% випадку посів сечі став негативними протягом 3 тижнів лікування. Тільки 5 з 20 випадків, де була висіяна кишкова паличка, у 2 з 10 випадки наявності протея та в 1 з 5 випадів синьогнійної палички не відповіли на терапію [1].

 

Професор С.С. Бапат (Індія) при виконанні подвійного сліпого дослідження Бангшілу, доводить, що даний препарат

має високу ефективність при лікуванні уретриту і простатиту [1].

 

В іншому дослідженні [2] професор Д. Джагасідан, професор A.M. Сатіянараянан та Дж. Шамала в лікарні Стенлі (м. Мадрас, Індія) провели дослідження 110 пацієнтів із дизуричними явищами, що були викликані запальним процесом у передміхуровій залозі та доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Більшість піддослідних приймали різні антибіотики та антисептики багато разів у минулому, і мали рецидиви і загострення.

 

У всіх випадках були проведені: аналіз сечі, посів сечі на культури, визначення цукру крові, сечовини крові, була про ведена внутрішньовенна урографія, рНдослідження та УЗД. Повторні дослідження сечі і УЗД були зроблені після 2 тижнів клінічних випробувань з використанням Бангшіл для оцінки результатів. Суб’єктивні відчуття пацієнта щодо полегшення симптомів та об’єктивної оцінки аналізу сечі і контрольна УЗД були зроблені в кінці, мінімум через 2 тижні лікування Бангшілом, і були враховані в остаточній оцінці. Хоча подальше лікування було дано в залежності від клінічного поліпшення кожного з них, остаточна оцінка результатів була зроблена в кінці мінімального курсу лікування – через 2 тижні.

 

Як правило, пацієнт мав більше одного симптому. Часто та сечовипускання була симптомом, який найчастіше зустрічався – 87,2%. Потім йшли симптоми: печіння при сечовипусканні – 72,7%, складність при сечовипусканні – 54,5%, поява стрімкості, дизурія. Найбільш поширеними симптомами у пацієнтів були дискомфорт під час сечовипусканні та часті сечовипускання (67,3%). У 2 пацієнтів відмічалися виділення з уретри та 20 випадків гематурії. Лейкоцитурія відмічалася в 53,8% випадків. При культуральному дослідженні сечі, у 14 пацієнтів (13%) висівалася кишкова паличка, у 4 (3,8%) – стрептокок. Пацієнти отримували препараті Бангшіл та Фортеж по 1 таблетці 3 рази на день. Повна нормалізація стану відмічалась у 42 випадках (40,4%). Значне покращення відмічалося в 44 випадках (42,3%). Тобто ефективність комбінації препаратів складала 82,7%. При використанні цієї аюрведичної комбінації ніяких побічних або токсичних ефектів не спостерігалося. 

 

Висновок був зроблений в кінці мінімального терміну на основі суб’єктивних відчуттів пацієнтів і об’єктивної оцінки – через 2 тижні лікування Бангшілом.

 

Спостерігалось загальне покращання у 70 (63,6%) випадках, часткове покращення у 25 (22,7%) випадках, і не було ніякого покращення у 15 (13,7%) випадках. Контрольне обстеження показало певне зникнення симптомів після 2 тижнів лікування Бангшілом. Терапевтичний ефект при ДГПЗ I і II стадії був задовільним. У тих випадках, коли збільшення простати було навіть більше, ніж II стадія, терапія Бангшілом відтермінувала хірургічне втручання. Використання Бангшілу покращує якість життя пацієнта, особливо в тих випадках, коли хірургічне втручання протипоказане.

 

З приводу токсичності та побічних ефектів відмічено, що не було ніяких доказів будьяких несприятливих побічних ефектів у пацієнтів, навіть тих, які отримували препарат протягом тривалого періоду.

 

У гінекологічному та акушерському відділенні лікарні Сассун професори Р. Анджанеюлу, M.M. Вартак та С.В. Чітале в м. Пуне (Махараштра) обстежили 45 пацієнток із інфекцією сечових шляхів [3]. Були зібрані стерильні середні порції сечі цих пацієнток. Частина з них була піддана стандартному дослідженню, тобто на білок, цукор і мікроскопічне дослідження на лейкоцити. Частина сечі була використана для дослідження на культури, в якій підраховували кількість колоній у культурі. Якщо було менше 60 колоній, вважалося, що бактеріальний посів негативний, пацієнтки отримували Бангшіл по 2 таблетки тричі на добу протягом 15 днів. Якщо було більше 60 колоній – лікування в тій самій дозі продовжувалося протягом ще 7 днів. Із 45 випадків, 44 (97,7%) пацієнтки відчували полегшення симптомів протягом першого тижня. У 30 пацієнток із 33, які були культуро позитивними відмічалася санація сечі (90%). 2 випадки наявності кишкової палички і 1 випадок зі збудником синьогнійної палички не піддавались лікуванню навіть через 21 день лікування. Професор зробив висновки,що антибіотики широкого спектру дії цілком придатні для цього, але їх використанняне може бути довгим. Бангшіл виявився досить ефективним проти широкого спектра мікроорганізмів, таких як кишкова паличка, протей, синьогнійна паличка і клебсіелла, а також при змішаних інфекціях. Симптоматичне лікування відбулося у 97,7% пацієнтів, у яких бактеріологічне лікування відбулося на 90%.

 

В іншому дослідженні професором К.С. Чарик, асистентами професора Д.В. Мадхаварао, М.С. Сатіш в Гунтурському медичному коледжі та державній лікарні міста Гунтур (Індія) [4]. була оцінена ефективність та безпека БАНГШІЛУ в дозі 2 таблетки кожні 8 годин для дорослих і 1 таблетка кожні 8 год для дітей (віком від 5 до 10 років) протягом 14 днів, а потім – половина дози для наступного 21 дня для 68 нових випадків інфекції сечовивідних шляхів і 72 хронічних рецидивуючих сечостатевих інфекцій. Він показав, що 100% пацієнтів спостерігали повне зникнення ознак і симптомів з бактеріологічною санацією за 14 днів терапії без будь-яких місцевих або системних побічних ефектів. Після терапії наступних рецидивів не спостерігалось. У висновку було сказано, що Бангшіл є ефективним засобом в полегшенні дизуричних симптомів (81%).

 

Професор С.С. Бапат (Індія) в дослідженні ефективності використання препарату Бангшіл у лікуванні хронічного уретриту та простатиту У подвійному сліпому перехресному дослідженні Бангшілу, де приймали участь 100 чоловіків з простатитом і уретритом. 66 випадків (70%) показали повне покращання після першого курсу, в той час як 14 (14,4%) випадків, потребували інших 100 таблеток, для повного полегшення. 7 (7,4%) випадків показали часткове полегшення і 8 (8,4%) випадків не відповідали на лікування. Жодних несприятливих побічних реакцій на Бангшіл не спостерігалось в даному дослідженні. Було зроблено висновок, що Бангшіл можна використовувати для лікування хронічних запальних хвороб чоловічих статевих органів.

 

Професор М.С. Моханті (Індія) вивчав Бангшіл, як засіб у лікуванні інфекцій сечостатевого тракту, що підлягають хірургічному втручанню у 35 випадках циститу і 15 випадках неспецифічного уретриту. З 35 випадків циститу, 24 випадки були пов’язані з обструктивним ураженням, де було зроблено хірургічне втручання, і 11 випадків циститу, пов’язаних з філяріатозом, які лікували препаратами від філяріатозу. Бангшіл у відповідних дозах був введений у всіх випадках циститу і неспецифічного уретриту, незалежно від його посіву на культури і чутливість. Його терапевтичний ефект був оцінений повторними клінічними аналізами: аналізом сечі та посівом на культури і цистоскопією. Було встановлено, що відповідь була доброю в 70% випадках, задовільною у 16% випадках і поганою 14% випадках. Жодних небажаних реакцій під час цього лікування не спостерігалось.

 

Професор Шанкер Авінаш (Індія) оцінював ефективність та безпеку Бангшілу в дозі 2 таблетки кожні 8 годин для дорослих і 1 таблетка кожні 8 год для дітей (віком від 5 до 10 років) протягом 14 днів, а потім – половина дози для наступних 21 дня для 68 нових випадків інфекції сечовивідних шляхів і 72 хронічних рецидивуючих сечостатевих інфекцій. Він показав, що 100% пацієнтів спостерігали повне зникнення ознак і симптомів з бактеріологічною очисткою за 14 днів терапії без будьяких місцевих або системнихпобічних ефектів. Після терапії наступних рецидивів не спостерігалось.

 

Професор С.К. Лохокаре використовував Бангшіл у лікуванні сечостатевих інфекцій у випадках травматичної пара плегії та множинних переломах в Сессунській муніципальній лікарні м. Пуна (Індія). Бангшіл був випробуваний на 50 випадках інфекції сечовивідних шляхів. У 39 випадках це були переломи і 11 випадків належали до інших факторів, таких як туберкульоз хребта з параплегією і т.д. У всіх випадках хворі мали постійний катетер і повторювані катетеризації до початку випробувань Бангшілу. Бангшіл давали по 2 таблетки тричі на день протягом 2 тиж, а потім по 1 таблетці тричі на день протягом ще 1 тиж. Таким чином, термін випробувань лікування Бангшілом тривав протягом 3 тиж. Протягом випробувального терміну покращання симптомів було отримано у всіх випадках (100%), а також бактеріологічне лікування у 81%.

 

Професор M.K. Джозеф. з міської лікарні м. Корала (Індія) вивчав вплив препаратів Бангшіл та фортеж в лікуванні набряків простати. Бангшіл + Фортеж приймали 3 рази на добу, протягом 2 тиж, а потім по 1 таблетці 3 рази на добу протягом 4 тиж. В результаті лікування набряк простати повністю зник у 42 (40,4%) випадках. Значне покращання спостерігалося в 44 (42,3%) випадках. Тобто, значне покращення відбулось у 82,7%. Було деяке покращання відмічалось у 6 (5,8%) випадках і жодних покращань в 12 (11,5%) випадках. Симптоматичне покращення стало очевидним практично у всіх випадках, коли зникли симптоми печіння під час сечовипускання та ін. Гематурія після лікування у всіх випадках зникла. Було два випадки захворювання з симптомом виділень з уретри і вони зупинені. Ті, хто страждає від пов’язаного болю, болю в попереку і т.д. мали чудове покращання і ці пацієнти були щасливі, оскільки це впливало на них як фізично, так і психологічно. Покращання відбулося у більшості випадків протягом перших 2х тижнів. Тільки у 2 випадках була ремісія симптому крапання після декількох днів зловживання алкоголю, але після відмови від вживання алкоголю і повторного лікування вони знову відчули покращання.

 

ВИСНОВКИ

 

Таким чином, враховуючи результати досліджень з приводу призначення комбінації або у вигляді монотерапії чи комбінованої терапії аюрведичними препаратами Бангшіл та Фортеж, їх можна рекомендувати для призначення при інфекціях та запаленнях сечостатевих шляхів, набряках та збільшенні передміхурової залози при комплексному лікуванні як ефективну, безпечну терапію, що добре переноситься пацієнтами. Рекомендований курс по 2 таблетки кожного з препаратів тричі на добу протягом 14 днів. При цьому спостерігається найбільший ефект. При недостатній ефективності можливе продовження терапії додатково на 14 днів.

 

Использование аюрведической композиции препаратов Бангшил и Фортеж при инфекциях мочевых путей (системный обзор).

Ю.Н. Гурженко

 

Данный системный обзор был проведен с целью определения эффективности аюрведических препаратов Бангшил и Фортеж при инфекциях мочевыводящих путей, отеках и увеличении предстательной железы на основе исследований, проведенных в разных клиниках Индии. Учитывая результаты этих исследований можно рекомендовать вышеуказанные препараты для назначения при инфекциях мочевых путей, как эффективную, безопасную терапию, хорошо переносится пациентами, в том числе детьми.

 

Using of ayurvedic composition of preparations Banhshil and Fortege with urinary tract infections (systematic review).

Yu.M. Gurzhenko

 

This systematic review was conducted to determine the efficacy of Ayurvedic medicines Banhshil and Fortezh for the treatment of infections of the urinary tract, swelling and enlargement of the prostate based on studies conducted in the clinics in India. Given the results of these studies can recommend the above drugs for urinary tract infections as an effective, safe therapy that is well tolerated by patients, including children.

 

ЛIТЕРАТУРА

 

1. Singh T.B., Chauhan N.S. Clinical study with Fortege and Bangshil in cases of Benign Enlargement of Prostate, National Medical Gazette, Gwalior. – Vol. 13, № 9, Sent, 1974.

2. Wahab M.A., Tejwani B.N., Fathak L. and Surinder Singh. Bangshil and Fortege in Benign Prostatic Hypertrophy, Current Med. Pract. – Dec. 1971. – 15:12. – Р. 1078.

3. Agarwal R.S., MS Dept. Surgery, S.P. Medical College, Bikaner (Raj). – The Rajasthan Medical Journal. – 1975. – Vol. 15: 1.

4. Mohanty B., MS Phd., Surgery Dept., S. C.B. Medical College, Cuttack. – The Indian Practitione. – Feb., 1971. – 24 (2): 139–143.

5. Bapat S.S. (1975): Double Blind Crossover – Recheck Study on Bangshil: Paper read at XXI Annual Сonference of International College of Surgeons, Gulbarga (Indian Section): 5–7 Oct. 1975.