Амла. Індійський агрус ( Emblica Officinalis)

Дія

Плоди мають антианемічну, анаболічну, протикашльову, в'яжучу, кровоспинну, протидіарейну, діуретичну, протидіабетичну, вітрогінну і антиоксидантну властивість.

Застосування

Застосовується як протикислотний засіб (Індійська фармакопея трав). Плоди є важливим джерелом вітаміну С, мінералів і амінокислот. У їстівної м'якоті плодів амли міститься в 3 рази більше білка і в 160 разів більше вітаміну С (аскорбінової кислоти), ніж в м'якоті яблук.

У плодах амли виявлені цітокінінподобні з'єднання, а саме зеатин, зеатінрібозіди і зеатіннуклеотіди; в суспензійний культурі отримують філембін. Було доведено, що філембін є депресантом ЦНС і проявляє спазмолітичну дію, підсилює ефекти адреналіну і снодійну дію нембутала.

Листя містять галлову кислоту (10,8 мг на 1 г сухої речовини), а також аскорбінову і міристинову кислоти. Було доведено, що метаноловий екстракт листя амли ефективний при запаленні кінцівок у щурів.

Кора амли містить танін у вигляді різних видів проантоцианідина. Плоди містять супероксиддисмутазу в кількості 482,14 одиниць на 1 грам свіжої маси, яка має антивікову (сповільнює старіння) дію. Завдяки вмісту галової кислоти плоди, сік, м'якоть соку і макуха мають антиоксидантні властивості. Спиртовий екстракт (EtOH (50%)) надає антивірусну дію.  Водна витримка плодів підвищувала рівень серцевих глікогенів і зменшувала сироваткові рівні АСТ, ААТ і ЛДГ у щурів з індукованим некрозом міокарда. Попередні доказові відомості дають підстави припускати, що плоди амли і сік з них можуть знижувати рівні холестерину, ЛПНЩ, тригліцеридів і фосфоліпідів в сироватці крові, не впливаючи при цьому на рівні ЛПВЩ, і можуть надавати позитивний ефект при атеросклерозі (Eur J clin Nutr, 42 , 1988 г., стр. 939-944; Phytother Res, 14, 2000., 592-595).